kmbc@health.kiev.ua     телефон: +38 044 440 54 66
Експедиція телефон: +38 044 453 73 56, +38 044 440 54 88, +38 (068)-073-63-19 (Цілодобово)
Структурний підрозділ № 1 відділення трансфузіології (вул.Пимоненка 8):
+38 044 465 43 63
+38 044 465 43 61

Міжнародний день донора

Реорганізація столичної служби крові дозволила скерувати процес розвитку донорства у напрямку світових стандартів – Микола Поворозник (+фото)

У 2018 році відбулася повна реорганізація служби крові м. Києва – створено комунальне некомерційне підприємство «Київський міський центр крові» (КНП «КМЦК»). Це дозволило скерувати процес розвитку донорства у напрямку світових стандартів. Про це під час відвідування відремонтованого відділення заготівлі крові повідомив перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.

Він розповів, що серед численних заходів вдалося, зокрема, сформувати мережу із 29 лікарняних банків крові у закладах охорони здоров’я, затвердити незнижуваний запас компонентів крові (одноденний та тижневий), запровадити систему надання електронних заявок на гемотрансфузійні середовища, розпочати впровадження лабораторної інформаційної системи (LІMS), впровадити автоматизовану систему маркування у вигляді штрих-коду компонентів донорської крові та біологічних проб для архівування тощо.

«За всіма цими зрозумілими лише професіоналам фразами – абсолютно конкретні речі. Безперебійне безоплатне забезпечення киян компонентами крові та гарантована безпека донорів і реципієнтів, а тож потенційно – кожного із нас та наших дітей», – наголосив Микола Поворозник.

Він також зауважив, що в столиці створено окремий підрозділ для забору донорської крові у виїзних умовах, завдяки чому буквально за кілька місяців було збільшено об’єм заготовленої крові. Так, у 2018 році проведено 176 виїзних днів донора (на 30% більше, ніж у 2017 р.). Об’єм заготівлі крові у виїзних умовах збільшено на 56%.

«Проте цілком зрозуміло, що розвиток донорства неможливий без залучення до цього руху якомога більше небайдужих людей. Тож одна з основних задач міста – створення максимально комфортних умов для тих, хто готовий здавати кров, щоб рятувати життя», – наголосив Микола Поворозник.

Він зазначив, що у 2018 році проведено капітальний ремонт відділення заготівлі крові та її компонентів (на загальну суму близько 3 млн грн). Наразі створені умови повністю відповідають сучасним світовим стандартам.

«Окрім того, за рахунок Громадського бюджету «Гідні умови донору» Центру крові виділено 400 тис. грн. Їх витрачено на капітальний ремонт приміщення для відпочинку донорів та придбано телевізори для донорів, масажні крісла, кондиціонер, камеру для зберігання речей, облаштовано ресепшн, встановлено WI-FI», – розповів Микола Поворозник.

Також він нагадав, що у жовтні 2018 р. КНП «КМЦК» став першим в Україні центром крові, який отримав сертифікат для впровадження на підприємстві глобального стандарту ISBT 128, що відповідає міжнародним стандартам та вимогам до закладів такого рівня. А четверо представників КНП «КМЦК» визнані місцевими експертами з оцінки закладів національної системи крові для сертифікації/акредитації відповідно до вимог Директиви Європейського Парламенту та Ради 2002/98/ЄС.

 

Робочий візит до комунального некомерційного підприємства «Київський міський центр крові»

Київський міський центр крові — тепер зразок для наслідування

Київ став першим регіоном в Україні, у якому повністю реорганізовано систему крові і доведено: на місцевому рівні можна багато зробити, якщо на те є політична воля та відповідні кошти.

Починаючи з 2017 року з ініціативи керівництва Департаменту охорони здоров’я КМДА розпочалося активне реформування спеціалізованих установ і закладів переливання крові в м. Києві (Київський міський центр крові, ДП «Дорожня станція переливання крові Південно-Західної залізниці»), а також перетворення відділень трансфузіології в закладах охорони здоров’я в лікарняні банки крові та створення їх додаткової кількості разом з лабораторіями трансфузійної імунології та лікарняних трансфузіологічних комітетів.

Наразі в місті функціонує єдине КНП «Київський міський центр крові», яке централізовано надає послуги із заготівлі, тестування, переробки, транспортування, зберігання, розподілу і реалізації донорської крові та її компонентів, а замість 8 відділень трансфузіології сформовано мережу з 29 лікарняних банків крові, унаслідок чого було створено нові робочі місця для медичних працівників.

Відповідно до наказу Департаменту охорони здоров’я КМДА обраховано та затверджено тижневий незнижуваний запас компонентів крові, впроваджено щоденний обмін інформацією про наявні запаси з Київським міським центром, заклади охорони здоров’я розпочали розробку та затвердження стандартних операційних процедур щодо порядку отримання, транспортування та зберігання компонентів крові, дотримання вимог «холодового ланцюга». Здійснюється оперативний контроль за рухом компонентів крові на всіх етапах її використання, у центр крові надходить вся інформація про серйозні несприятливі випадки та реакції.

З метою забезпечення госпітального сектора необхідною кількістю компонентів крові, активізувалася робота щодо організації «днів донора» та заготівлі донорської крові у виїзних умовах — згідно із затвердженим графіком 1-2 бригади щодня виїжджають у заздалегідь визначені місця заготівлі крові (лікарні, організації, навчальні заклади). Ми переконалися, що донорам такий формат роботи зручніший і дає конкретні результати: вдалося істотно збільшити обсяг кількості донацій крові. Так, протягом 2018 року в заготівлі донорської крові в умовах виїзду взяли участь 113 установ, закладів та організацій, центр крові провів 176 виїздів. І що особливо втішає — понад 90% наших донорів здають кров безкоштовно, частка з них стали постійними. Крім того, Київський міський центр крові постійно проходить аудити по стандартах та з менеджменту якості. Зокрема, заклад підтвердив акредитацію відповідно до стандарту ДСТУ ISO-13485:2015, а в травні 2018 року була оцінена його готовність до акредитації відповідно до вимог Директив ЄС і стандартів Ради Європи щодо якості та безпеки крові. Таку оцінку проводив Американський міжнародний альянс охорони здоров’я (АМАОЗ) в Україні із застосуванням адаптованого інструменту оцінки Європейської системи інспектування служб крові (EuBIS). Результати втішили: Київський міський центр крові визнано одними з найуспішніших серед 16 спеціалізованих установ і закладів переливання крові, які оцінював АМАОЗ. Також наш центр бере участь у зовнішній оцінці якості лабораторних досліджень на інфекції, які передаються через кров, а з початку 2019 року й у міжнародній програмі «EQAS». Це свідчить про якість та безпечність компонентів крові в місті на рівні міжнародних стандартів.

Як наслідок — Київський міський центр крові єдиний в Україні отримав ідентифікаційний номер підприємства, котре розпочало впровадження глобального стандарту щодо термінології, ідентифікації, кодування та маркування медичних продуктів людського походження ISBT 128.

У 2018 році розпочато впровадження лабораторної інформаційної системи (LІMS), яка дає можливість автоматично отримувати результати скринінгу. До неї підключено 8 аналізаторів, розроблено та впроваджено автоматизовану систему маркування біологічних зразків донорів крові та її компонентів з метою архівування. Наше підприємство виготовляє 21 найменування компонентів крові і безоплатно обслуговує всі заклади охорони здоров’я, підпорядковані КМДА.

Отже, на сьогодні систему крові Києва можна розглядати як найуспішніший приклад реалізації основних напрямків реформи в галузі безпеки крові, що потребує подальшої підтримки місцевої влади для повного завершення змін і досягнення сталості результатів. Бо, зрозуміло, що без підтримки місцевої влади та зарубіжних партнерів досягти таких успіхів було б неможливо. У рамках співпраці АМАОЗ було надано технічну допомогу з усіх ключових практичних питань щодо створення національної системи крові на місцевому рівні.

Затвердження Стратегії розвитку національної системи крові та її належна реалізація пришвидшить подібні зміни по всій України. І вони будуть незворотними, оскільки працівники системи крові вже переконалися в необхідності реформ і самі їх вимагають. Більшість центрів крові спроможні виготовляти необхідну номенклатуру компонентів крові, якщо їх забезпечити новим обладнанням та необхідними матеріалами. Персонал також проходить відповідне навчання, тренінги. Функція таких центрів — постачання якісних та безпечних компонентів крові в достатній кількості. А потребу формують користувачі, тобто заклади охорони здоров’я,   відповідно, лікарі, які в них працюють. На жаль, наші лікарі погано орієнтуються в тому, які компоненти крові із того широкого спектру, що нині застосовують у світі, потрібно використовувати при тих чи інших захворюваннях. Їм бракує відповідних знань: зазвичай вони орієнтуються на застарілу інформацію, максимум 90-х років минулого століття, а національні протоколи належного застосування компонентів крові відсутні.

Ми проводимо тренінги для лікарів, разом з АМАОЗ створили навчальний посібник з організації трансфузіологічної допомоги в закладах охорони здоров’я. Там вміщено весь необхідний матеріал, який допоможе лікарям опанувати сучасні підходи до лікування пацієнтів компонентами крові й убезпечить їх від глобальних помилок. Наприклад, багато лікарів в Україні призначають застосування еритроцитів для підняття рівня гемоглобіну у пацієнтів без гострої крововтрати. Тоді як у світі цю проблему вирішують переважно за допомогою медикаментозної терапії. Також у розвинених країнах ніхто не переливає цільну кров, на чому наполягають деякі українські фахівці. Бо на сучасному етапі всі розуміють: найкраща та трансфузія, яка не відбулася, оскільки ця процедура завжди приховує ризики для пацієнта. Трансфузія — еквівалент трансплантації органів і тканин. І йдеться не лише про можливі інфекційні ризики (найкращі методи тестування крові гарантують її безпечність на 99%), а й про імунні ускладнення. Кожна клітина крові має певний набір антигенів, зокрема й імуногенних, що є унікальними. Тобто неможливо підібрати пару «донор — реципієнт» з однаковими антигенами еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів та білків плазми. Тому з кожною трансфузією кількість «чужих» антигенів в організмі реципієнта накопичується, унаслідок чого зростає ризик виникнення несприятливих імунних реакцій та імунологічних захворювань. Чомусь в Україні дуже бояться ускладнень вакцинації, натомість з легкістю призначають пацієнтам трансфузії.

Тому в закладах охорони здоров’я, які використовують компоненти крові, повинні подбати не лише про їх запаси, а й про належну практику застосування в терапії пацієнтів. Лікарняний банк крові, лікарняний трансфузіологічний комітет і лабораторія трансфузійної імунології (як самостійний підрозділ чи в складі лікарняного банку крові або клінічної лабораторії) — це три складові єдиного цілого і вони мають співпрацювати для забезпечення системи якості. А вона передбачає в тому числі й навчання лікарів, котрі використовують компоненти крові. Цим питанням зобов’язані опікуватися й заклади післядипломної освіти. За участі АМАОЗ, спільно з кафедрою гематології та трансфузіології НМАПО ім. П. Л. Шупика, розроблено 4 відповідні цикли тематичного вдосконалення лікарів, у тому числі й очно-заочної форми, елементи дистанційного навчання. Вони включають питання трансфузійної імунології, менеджменту якості у службі крові, організації трансфузіологічної допомоги в закладі охорони здоров’я тощо. Також АМАОЗ проводив низку тренінгів з цих питань у шести пілотних областях України. Однак неможливо охопити таким навчанням усіх лікарів у максимально стислі терміни. Тому наразі робимо ставку на навчальні посібники. За участі експертів АМАОЗ видано підручник «Залучення донорів крові та її компонентів», посібники «Менеджмент якості в службі крові» та «Організація трансфузіологічної допомоги в закладах охорони здоров’я». Якщо всі питання розбудови національної систем крові вирішуватимуться комплексно, з урахуванням рекомендацій експертів, вона неодмінно досягне світових стандартів.

Світлана ТЕРНОВА, «ВЗ»